• Пошук
  • UA RU

Урожай може і має бути доброю заставою для кредитування аграріїв – голова Агропросперіс Банку

Голова правління Агропросперіс Банку Сергій Щепанський робить ставку на українських аграріїв
Фото:архів банку

Голова правління Агропросперіс Банку Сергій Щепанський робить ставку на українських аграріїв

Агросектор залишається одним з найбільш перспективних секторів української економіки.

Потенційно аграрії можуть залучати в країну $10-20 млрд щорічно, потрібно лише створити відповідні умови.

Тому і банки, і держава мають шукати інструменти для фінансування аграріїв.

Такої позиції дотримується голова правління Агропросперіс Банку Сергій Щепанський. Про це НВ Бізнес і поспілкувався з банкіром.

 

- Якщо говорити про кредитування аграрного сектору сьогодні, наскільки реально заробляти і повертати свої гроші?

- Тут відповідь однозначна – реально! Після 2008 року всі банки шукали, у якому напрямку рухатися, кого кредитувати в цей бурхливий час. І з 2009-2010 років агросектор став одним з пріоритетних напрямів для кредитування. Адже це сектор, продукція якого прив'язана до валюти. Навіть якщо аграрій продає зерно в Україні, він продає за цінами, які фіксуються в доларах у Чикаго. Це сектор, який прив'язаний до виробництва і має високу додану вартість. І це люди, які вміють заробляти, які дорожать своєю репутацією. І, відповідно, повертають кредити.

- Наскільки вартість кредитів для аграріїв відрізняється від кредитування інших секторів? Яка кредитна політика в цій сфері?

- Та ж політика, що і скрізь. Якщо клієнт цікавий банку, йому будуть пропонувати кращі умови. Клієнтам, які доведуть свою кредитоспроможність, банки готові пропонувати мінімальні ставки.

І так, сьогодні банки пропонують аграріям нижчі ставки, ніж у середньому по ринку. Вони вже переконалися, що сегмент агробізнесу менш ризиковий, ніж інші. В моїй практиці, відсоток неповернення в агросекторі до 1%. Це дуже добрий показник. І навіть цей відсоток йде на контакт з банком і знаходить шляхи вирішення проблем.

- Кажуть, було б ще простіше банкам кредитувати, якби Верховна Рада ухвалила законопроект щодо захисту прав кредиторів. Чи потрібен такий закон вам, як кредитору, насправді?

- Важливіше виконання закону. У нас є закони, що дозволяють захищати і кредитора, і позичальника, але немає культури виконання. В цивілізованих країнах, якщо ти підписав договір, у тебе й думки немає його не виконати. В Україні ж підписання договору ще не означає, що він буде виконаний. Це стосується і кредитних договорів.

У таких ситуаціях кредитор дійсно не захищений. Процедура стягнення в Україні дуже складна. Тут потрібна енна кількість років, щоб отримати рішення суду, а потім реалізувати це рішення. За цей час пропадає і позичальник, і застави. Тому захист кредитора простимулював би ринок.

- Зараз активно обговорюється питання введення ринку землі. Як це вплине на розвиток аграрного сектора і, відповідно, як змінить кредитування аграрного сектора?

- Дивлячись як це зробити. У будь-якому разі це дасть хороший поштовх до збільшення кредитування агробізнесу. Аграрії в першу чергу будуть зацікавлені брати кредити. Тому що, якщо люди розуміють, що це їхня земля, вони готові вкладати в неї зовсім інші гроші. Вони готові вкладати в технології, в зрошування, у тривалі проекти. Це все вимагатие фінансування, і тоді вони прийдуть за ним в банки.

Але і тут ми повертаємося до питання функціонування судової і виконавчої влади. Бо якщо я в заставу землю взяти можу, а реалізувати своє право як кредитор, тобто продати цю землю не можу, то я буду дивитися на цю заставу дуже обережно і гроші видаватиму теж дуже обережно.

З іншого боку, якість кредитного портфеля в агросекторі, про який я говорив раніше, це наслідок того, що гроші зараз видаються хорошим позичальникам. Банки вже розуміють, що сподіватися на заставу можна і потрібно оцінювати самого позичальника, його бізнес і зважувати ризики. Не можна просто почати кредитувати під заставу землі, тому що і клієнти втратять, і банки втратять. Проте, ринок землі допоможе знизити ставки і збільшити обсяги фінансування.

- Для того щоб земля працювала заставою, з урахуванням, що можуть провести реформу так, що тільки фізична особа зможе її купувати, чи потрібно вводити додаткові умови, щоб банк міг цю заставу продати іншій фізичній особі?

- Однозначно потрібно, щоб банк мав можливість працювати з землею, як із заставою. Мав можливість продати або прийняти на баланс, якщо безпосередньо зараз продати неможливо. Але тут я, як банкір, більше ризиків бачу для моїх позичальників – якщо вони не зможуть реалізувати своє право купити землю, на якій вже працюють, то значить, хтось інший зможе купити землю. І тут найважливіше відстоювати права позичальника, аніж мої як кредитора. Бо якщо у мого клієнта все гаразд, то до реалізації застави ми не дійдемо. Тому ми повинні реформу робити таким чином, щоб, у першу чергу, захистити наших виробників.

- А ринок землі вплине на розвиток дрібного та середнього фермерства на селі з точки зору виробництва нішевої продукції, або органічного землеробства?

- В Україні і в світі історично склалося так, що людина найбільш ефективно і оптимально використовує ресурси, тільки коли володіє ними. І коли людина стане власником землі, вона дасть максимальний ефект. Навіть зараз, коли наші клієнти отримують достатньо фінансування, вони досягають врожайності, яка і не снилася багатьом холдингам. Вони отримують вищу врожайність, ніж середньоєвропейська.

Якщо людина, яка має свою землю, розуміє, що на 50 сотках немає сенсу сіяти кукурудзу, там вона може посадити якісь ягоди, малину. Вона буде максимізувати віддачу від цієї ділянки. Якщо буде ринок землі, він зможе під цю землю взяти кредит. Відповідно, є земля, є застава, є фінансування, є бізнес – все складається.

- На які мінімальні ставки може розраховувати бізнес, якщо у нього є позитивна і тривала кредитна історія, він має гарний бізнес-план?...

- Залежно від фінансового стану позичальника, розміру кредиту, земельного банку клієнта, запропонованого забезпечення, це може бути від 16-16,5% до 20-22% річних у гривні.

- Чи є у аграріїв варіанти залучення фінансування під нижчий відсоток?

- Для цього необхідно бути прозорим для кредитора, показувати гарну фінансову звітність, дати добру заставу. Бажано, щоб досвід в агробізнесі був не менше 5 років. Коли людина має досвід на конкретній землі, відомі його технологічні процеси, відомі результати, тоді банк може прогнозувати пов'язані з кредитом ризики і давати мінімальну ціну для такого клієнта.

- Такий фінансовий інструмент, як аграрні розписки, може допомогти агробізнесу?

- Аграрні розписки – це зобов'язання агровиробника в домовлений термін поставити домовлену кількість продукції певної якості і в певне місце. При цьому виграють усі – кредитор розуміє, яким чином буде погашений кредит, фермер отримує гроші для виробництва, захист від девальвації, цінових коливань, і може сконцентруватися на основній меті – виростити врожай.

Аграрні розписки використовуються в Україні вже більше трьох років, але досі більшість банків не готові кредитувати під урожай.

Сьогодні в Україні з одного боку, є агровиробники, які вміють працювати, знають, що вони хочуть зробити, і, при належному фінансуванні, отримують відмінний результат. Але у них немає застави, яка вважається прийнятною для банку. З іншого боку є банки, які хочуть фінансувати, які шукають таких клієнтів, які вміють працювати, але їм необхідна застава для захисту інтересів вкладників та акціонерів.

І ось виходить, що застава, якою володіють клієнти – урожай – зовсім не використовується. Клієнти вважають, що це їхня основна цінність і їхній основний актив. Але банки не відчувають своєї захищеності і не зовсім розуміють, як вони будуть працювати з цим урожаєм.

- Якою може бути вигода від використання аграрних розписок?

- У Бразилії 20 років тому така ж ситуація була. Зупинилося фінансування агросектору і для того, щоб знайти вихід, був прийнятий закон про аграрні розписки. Він дозволив зробити урожай справжнім забезпеченням, закріпити права кредитора, дати можливість реалізувати ці права не через 2 роки після суду, а зараз, коли урожай можна ще знайти на полі.

І в Бразилії змогли зробити так, що цей інструмент став обов'язковим до виконання. Це країна, яка має ті ж проблеми, що і у нас – корупція, недоліки судової системи. Але якщо 50 років тому Бразилія була найбільшим імпортером продуктів харчування, то зараз вона посідає топові місця з виробництва та експорту агропродукції. Загалом за 20 років використання розписок вони стали одним з основних інструментів фінансування невеликих агровиробників.

Тільки аграрні розписки, без похідних інструментів, сьогодні в Бразилії генерують близько $30 млрд фінансування агровиробникам. Це $30 млрд на 70 млн гектарів землі. Наші результати можуть бути не гіршими. У нас вдвічі менше оброблюваної землі, але це теж потенційні $15 млрд в агробізнес України. Тому, якщо зараз агровиробники, кредитори, банки, держава, всі разом вирішать, що ми маємо зробити урожай інструментом, який дозволить залучати ресурси, залучити $10 млрд цілком реально.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів