• Пошук
  • UA RU

Чи отримає Україна "економічний безвіз"

Минулий тиждень був ключовим для податку на виведений капітал (ПнВК).

На жаль, на його завершення залишилося більше питань, ніж відповідей. Навіть гірше - багато з цих питань є риторичними.

У понеділок, на робочій групі по ПнВК на зауваження, що майданчик Міністерства фінансів є лише експертним майданчиком, керівник Проектного офісу реформ при Міністерстві фінансів Яна Бугримова заперечила - ні, міністерство є політичним органом, який несе відповідальність. Зокрема, відповідальність за домовленості з МВФ.

Позиція брати та нести відповідальність викликає повагу. Проте чи стосується ця позиція виключно МВФ? Чи несе міністерство, якому доручили робити податкову реформу у вже далекому 2014 бодай якусь відповідальність перед національним бізнесом та власними громадянами?

Ключовим повідомленням державного секретаря Міністерства фінансів Євгенія Капінуса на останній робочій групі з ПнВК у середу, було те, що подальша доля ПнВК залежить вже не від Міністерства, а від "політичної волі". На питання щодо передбачених законом термінів подання проекту ПнВК до 1 липня пан Капінус відповів - "трохи не вклались". Далі він описав подальший шлях документу, який починається з публічного обговорення проекту, яке має тривати місяць. Це якраз той місяць, якого не вистачило Міністерству аби вкластися в термін до 1 липня.

Вибачте, але чи не є тримісячне доопрацювання у робочій групі саме таким публічним обговоренням? І чи не є дотримання термінів відповідальністю Державного секретаря? Чи може він не має достатньо повноважень, аби дати розпорядження на публікацію готового проекту? І взагалі, чи є у посадових осіб Міністерства персональна відповідальність?

Відповідальність за невиконання закону щодо термінів несе і міністр. Та це тільки частина питань до Данилюка. Очолюване вами, пане міністре, відомство працювало над важливим документом - бюджетною резолюцією на 2018-2020 роки. В Україні вперше робили трирічний кошторис видатків. В цей самий час у Міністерстві йшла робота над проектом закону про податок на виведений капітал, який є частиною наповнення бюджету. Чому цей податок не закладено в Бюджетну резолюцію? Адже саме в трирічній перспективі можна врахувати зменшення надходжень в перший рік його дії з перекриттям цієї суми у наступні два. І чи не є підготовлена резолюція бажанням зняти з себе відповідальність - цифри зійшлись, а про провалену податкову реформу, - так це до Яресько? Ні, пане міністре. Перехід на трирічний кошторис саме для того і передбачено, щоб перейти до реалізації складних економічних реформ, зняти конфлікт між довготривалими економічними процесами та щорічним бюджетним плануванням.

Наступне питання, вже не риторичне, було поставлене прем’єр-міністру на зустрічі з бізнесом - чи буде прийнято ПнВК у цьому році? Гройсман уникнув відповіді. Фактично - спробував зняти з себе відповідальність. Бо макроекономічного прогнозування впливу цієї важливої з точки зору детінізації та інвестиційної привабливості ініціативи досі не зроблено. При цьому в Україні є декілька інституцій, які здатні це зробити, серед яких МЕРТ.

Але зараз за власної ініціативи такі розрахунки починає готувати… Державна фіскальна служба. Чи не вбачаєте ви, пане прем’єре, конфлікт інтересів, коли ДФС готує розрахунки щодо скасування або введення окремих податків? Хто пилятиме гілку, на якій сидить?

Можливо, прем’єр-міністр не розуміє політичні наслідки своїх кроків. Адже коли врешті-решт восени законопроект про податок на виведений капітал зіткнеться в парламенті з законопроектом про Бюджет 2018, це фактично буде означати конфлікт між бізнесом та державою в особі розпорядників бюджетних коштів. Конфлікт створений штучно руками Кабінету міністрів, який подає до парламенту два законопроекти, що суперечать один одному. І конфлікт, переможця в якому не важко визначити вже зараз.

Останнє питання у мене до президента. Пане президенте, на Національній раді реформ у грудні 2016 ви публічно підтримали ПнВК. Парламент так само оголосив про свою політичну волю, доручивши Кабінету міністрів до 1 липня подати законопроект про ПнВК. Кабінет міністрів не виконав це доручення, тим самим порушивши закон.

У результаті ПнВК не потрапить до парламенту на цій сесії, а восени вступить в конфлікт з Бюджетом 2018. Це є критичним гальмуванням податкової реформи, про яку було оголошено на Національній раді реформ ще у 2014. Це ставить взагалі питання про її завершення, адже вводити ПнВК з 2019, року виборів, навряд чи хтось ризикне.

Ми були свідками того, як важко рухався безвізовий режим для України. Та зараз українці мають можливість вільно подорожувати. Слідом за вільним пересуванням людей так само вільно міг би рухатись капітал. Але з нашою подвійною бухгалтерією український бізнес не може його залучити, ставши заручником корупційної податкової системи.

Введення податку на виведений капітал є ключовою зміною в податковій системі, наслідком якої стане прозора фінансова звітність та залучення інвестицій підприємцями. Це підняття країни через малий та середній бізнес. Це наш шанс на економічний стрибок.

Бізнесу потрібен закон про податок на виведений капітал вже цього року. А Україні дуже потрібен "економічний безвіз"!

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів